Юля
Меню сайту

Категорії розділу

Наше опитування
Оцініть наш сайт

Всього відповідей: 2231

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0


Форма входу

Пошук

Календар
«  Березень 2024  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031

Корисні посилання



Для користувачів
в бібліотеці діє зона Wi-Fi










   



https://twitter.com/rokitnebiblio





Вітаю Вас, Гость · RSS 19.03.2024, 13:11

  СЕНС ЖИТТЯ

     Тетяні виповнилося лише вісімнадцять, як Володя заслав сватів. Відгуляли весілля і почали будувати своє домашнє гніздечко. Незабаром лелека принесла аж трьох — один за одним, синочків. Та подружжя хотіло мати ще дівчинку. І Бог, ніби почув молитву Тетяни - подарував таку довгождану донечку, яку назвали Юлею. Дізнавшись про народження дівчинки, безмежно щасливим був і Володимир. Та радість, яка переповнювала батьків, була затьмарена страшним вироком, який винесли лікарі:
   - Ваша дитина - інвалід, вона ніколи не зможе ходити, не зможе виконувати ніяку роботу.
   Руки і пальчики Юлі були деформовані. Тетяна була шокована. Дивлячись на маленьку, таку ніжну і дорогу їй крихітку, вона не могла повірити жодному їхньому слову.
    Це неправда, цього не може бути з її донечкою!
Та згодом, опанувавши себе, Тетяна збагнула страшну правду, і в серці її назавжди поселився біль та відчай.
       В народі кажуть: «Час лікує». Пройшло кілька років, батьки змирилися з гіркою долею, вони навчилися доглядати за своєю найменшенькою, раділи кожному її успіху. Та тільки ду¬шевна рана матері не загоювалася. Вона щоразу ятрилася, коли та бачила, як однолітки її Юлі щасливі бігають вулицею, як, тримаючись за руку своїх батьків, у білих фартушках, вони йшли у перший клас. В такі хвилини відчаю в Тетяни, здавалось, зупинялося серце, все вали¬лося з рук. Трохи оговтавшись, вона бігла до Юлі, і собою ніби хотіла відгородити її від того іншого світу, від щасливого життя, яким жили її ровесники і в яке двері для її донечки були закриті назавжди. Вона більше всього боялася, що її Юлечка буде страждати від своєї неповно-спроможності.
      Попри свої фізичні вади, Юля росла розумною і допитливою, вона прагнула пізнавати світ. І в цьому їй допомагали найближчі люди - всі члени сім'ї та вчителі, які постійно приходили додому. Так Юля навчалася в середній школі, опанувала шкільну грамоту. Нині вона любить читати невеликі художні твори. Та головною її книгою є Біблія, яка, як духовне джерело, вселяє віру, дає наснагу і сили жити. Тепер вона закінчує 11-й клас. Дівчина має великий дар тонко відчувати навколишній світ, всю гаму кольорів природи, любить квіти.
       Одного разу вона попросила купити їй олівця і спробувала взяти його своїми зовсім маленькими пальчиками. Докладаючи неймовірних зусиль, дівчина вивела на аркуші паперу першу лінію, а потім були тільки їй зрозумілі образи. Від важкого напруження чоло Юлі вкривалося рясним потом, та вона не зупинялася. Мозок віддавав неслухняним рученятам все нові і нові команди - працювати! І Юля працювала щоденно, її наполегливості можна було б позаздрити здоровим дітям. Часто знесилена засинала, затиснувши в понівечених пальчиках олівець. А прокинувшись, знову і знову вкладала його в маленькі рученята і до болю "закусивши" нижню губу - малювала. І в неї вийшло! Згодом на аркуші паперу з учнівського зошита ожили тюльпани, яскраво-червоні троянди і квіти бузку, який росте біля хати. Вона малює своїх подруг, моделює для них красивий одяг. Більшість малюнків - це плаття дівчаток весняно-літнього періоду. В них багато сонечка і тепла. Вкладаючи в малюнки свою душу, передаючи любов маленького серця, Юля реалізує себе. І найбільшим щастям для неї є оцінка її робіт близькими людьми, тих, для кого вона старається. Вона живе в своєму творчому світі, живе своїм захопленням і в цьому сенс її життя!
Раїса Юськова

РОБОТИ ЮЛІЇ

        

        

        




Рокитнівська ЦСПШБ © 2024 | Хостинг від uCoz | Розробка та дизайн: Іван Соколов