Чубик Л.В.
Меню сайту

Категорії розділу

Наше опитування
Оцініть наш сайт

Всього відповідей: 2231

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0


Форма входу

Пошук

Календар
«  Березень 2024  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031

Корисні посилання



Для користувачів
в бібліотеці діє зона Wi-Fi










   



https://twitter.com/rokitnebiblio





Вітаю Вас, Гость · RSS 19.03.2024, 11:23

Чубик Любо Василівна

"Наша Любаша талантом багата"



Коли ділив Бог вроду -

Про неї він забув

Зате таланту щедро

З мішка свого сипнув.

І рученята має людина золоті

І просим підсобити

Йдемо до неї всі.

Сіяють різнобарв'ям чудові рушники

І в'язані серветки й малюнками листки

Зашиє і пошиє й з комп'ютером на ти

Рівнесенько лягають друковані листи.

Дзвіночками лунають дитячі голоси

Передає Любаша таланти їм усі

Вони і вишивають, і в'яжуть, і малюють.

З Любкою у школі і днюють і ночують.


Ось які хороші слова були сказані про Любу на дитячому ранку «Рушник у нашому житті», який провела класовод 4 класу Чубик Ганна Леонідівна.

У нашому українському селі є майстрині, творчістю яких захоплюються односельчани. їхні руки створили багато прекрасних речей, якими захоплюються, а й любуються люди в інших країнах, їхні прекрасні творіння представлені на виставках в музеях, їх намагаються придбати, як сувеніри туристи з інших країн.

У нашому селі Дерть, Рокитнівського району Рівненської області є теж багато талановитих жінок, і серед них можливо і наші бабусі, які вміють прекрасно вишивати рушники, українські сорочки, серветки та інші прекрасні речі.

Сьогодні я хочу представити вам одну із найталановитіших майстринь нашого села Дерть, Рокитнівського району Рівненської області Любов Василівну Чубик. Народилася вона 3 жовтня 1971 року. Змалку її чарували вироби народних майстрів, а передусім вишивка. Уже тоді малою, не могла відірвати очей від тих чарів, уже тоді Люба хотіла знати, як та вишивка робиться. Без відома батьків відвідувала ті хати, де були гарні вишиванки. З кожним днем зростав інтерес до вишивки, до малювання - аквареллю.

Вступила в школу 1979 року. У 1989 році закінчила Костопільську спецшколу інтернат. Була комсоргом класу. Брала активну участь у громадському житті школи: гарно малювала,   постійно   оформляла   стінні   газети,   святкові поздоровлення, робочі куточки.

З 1989 року по 1992 рік навчалася у планово-економічному технікумі за спеціальністю економіст в місті Кам'янець-Подільську Хмельницької області.

Пройшла курси оператора комп'ютерного набору у Всеукраїнському центрі реабілітації інвалідів в селі Лютіж Вишгородського району Київської області.( з 15.04.2005 по 15.08.2005). А також у цьому ж центрі Люба освоїла курси вишивки, де за 1,5 місяця встигла освоїти різноманітні техніки вишивання, а що найважливіше вона вивчила всі види мережок - від звичайної до складної.

З 2005 року Любов Василівна працює в Дертівській загальноосвітній школі І-ІІ ступенів вчителем образотворчого мистецтва та інформатики. Позаурочний час проводить в школі гуртки: в'язання, вишивання і малювання. Приймає активну участь у районних та обласних виставках своїх робіт.У неї дуже багато хороших друзів на Україні, із якими вона підтримує дружній зв'язок, її невтомні руки створили дуже багато прекрасних речей, а рушників величезну кількість. За 10 років вона вишила 83 рушники! А серветок вишитих скільки багато, а подушок, дуже багато вив'язаних виробів гачком і всього незлічити. Ця талановита невтомна трудівниця і голка і гачок в її руках це чарівні інструменти, які творять дива. До неї приходять люди за допомогою щось вишити, або намалювати малюнок, плакат або стенд. Вона розповідає про свою творчість, показує свої вироби створені нею на протязі багатьох років. Я хочу, щоб ви уважно подивились і відчули душею ту прекрасну ауру добра, краси, жіночості і щастя творчості.

Може комусь із вас захочеться теж взяти в руки голку і спробувати самому створити щось подібне, щось прекрасне і неповторне.


Роботи майстрині












Рокитнівська ЦСПШБ © 2024 | Хостинг від uCoz | Розробка та дизайн: Іван Соколов