Степова пектораль. Поетична антологія. Від Т.Г. Шевченка до наших днів. Упорядник Глущак А.С. – Одеса: Маяк, 2011 .- 384 с.

Феномен природи — український степ — пролягає від Дунаю до Придоння, спираючись на північні береги Чорного і Азовського морів. Степ — це перетин давніх торговельних шляхів, великий відтинок путі «з варягів у греки», сюжетна основа народних дум і пісень.

Степ — це наша давнина, героїчна і трагічна історія, Козаччина, За­порозька Січ, чумацькі валки. Це золота пшениця, виноградники, баш­тани. Прадавні кургани, кам'яні баби, невтомно-співочі жайворонки у небі. Визнано, що упродовж століть склалися характер і ментальність українського степовика, своєрідна культура побуту, господарювання, сві­тобачення.

З осяжної української поетичної степовіани до антології включені твори літераторів шевченківської пори, другої половини XIX століття. Представлена плеяда поетів XX віку на чолі з П. Тичиною, М. Рильським, М. Зеровим, П. Филиповичем, В. Свідзінським, а також літераторів діа­спори, найперше Є. Маланюком, О. Олесем, Т. Осьмачкою, Яром Славу­тичем.

Ельфріда Єлінек (нар. 1946 р.) — відома австрійська романістка, драматург, поет і літературний критик, лауреат Нобелівської премії у галузі літератури 2004 року. Одна із найпровокаційніших письмен­ниць XX століття. Роман «Піаністка» (1983) приніс Е. Єлінек світове визнання, а його екранізація, переосмислена знаменитим режисером Міхаелем Ханеке, отримала Гран-прі на Каннському фестивалі у 2001 році.

     Гессе Г.  Степовий вовк: роман / Г. Гессе; пер. з нім. Є. Поповича. — Харків: Фоліо, 2011. — 283 с. — (Б-ка Нобелівських лауреатів.

Відчуження людини, яка живе «не як усі», пошуки свого «я» там, де це «я» знайти неможливо, психоаналіз, Фройд і Юнґ, фантасмагорія, еротика і джаз, роздвоєння особистості — все це «Степовий вовк», роман видатного німецько-швейцарського письменника, лауреата Нобелівської премії Германа Гессе (1877—1962). Гарі Галер — головний герой роману — називає себе «степовим вовком, який заблукав у тенетах цивілізації». Він книжник-одинак, який зовсім не пристосований до життя і тому думає про те, щоб це життя покинути. Але декілька незвичайних подій вимушують його переглянути свої погляди...

Мюллер Г. Гойдалка дихання: роман / Г. Мюллер; пер. з нім. Н. В. Сняданко. — Харків: Фоліо, 2011. — 286 с. — (Б-ка Нобелівських лауреатів).

Герта Мюллер (нар. 1953 р.) — німецька письменниця з румунським корінням, лауреат багатьох престижних літературних нагород та Нобелівської премії з літератури 2009 року. Одна з головних тем її творів — по­воєнні долі німецької меншини Румунії. Цій темі присвячений і роман «Гойдалка дихання», що перекладений українською мовою вперше.

На початку 1945-го Леопольда Ауберга, як і багатьох румунських нім­ців, вивезли на примусові роботи в Україну. Що чекало їх у майбутньо­му — ніхто й уявити собі не міг. Леопольд тоді добре запам'ятав прощальні слова своєї бабусі: «Я знаю, ти повернешся». Ці слова супроводжували його усі жахливі роки у таборі, вони протидіяли «янголу голоду», що завжди кружляв довкола, і тримали хлопця у житті. Він повернувся додому, та це було повернення в інший світ, не в той, що він пам’ятав і де йому вже не було місця.

Кутзее Дж. М. Дитинство. Молодість. Літня пора / Дж. М. Кутзее; пер. з англ. П. Таращука. — Харків: Фоліо, 2011. — 669 с. — (Б-ка Нобелівських лауреатів).

      Творчість Дж. М. Кутзее багатогранна й оригінальна. Як було зазначено в рішенні Шведської королівської академії, яка в 2003 році присудила йому Нобелівську премію, «в його творчості немає двох книг, створених за одним рецептом». При цьому в основі його романів — спогади про життя в Південно-Африканській Республіці. «Дитинство», «Молодість» та «Літня пора» — це автобіографія, автобіографія дуже незвична, в якій автор з безжалісною прямотою описує внутрішні сумніви та страждання людини, яка шукає і не може знайти свого місця в житті.

Лаґерквіст П. Варавва: романи / П. Лаґерквіст; пер. з швед. О. Д. Се­нюк. — Харків: Фоліо, 2011. — 506 с. — (Б-ка Нобелівських лауреатів).

 Пер Лаґерквіст (1891—1974) — видатний шведський письменник, лауреат Нобелівської премії 1951 року — належав до плеяди тих митців XX століття, чиї сміливі експерименти в галузі літератури не могли залишитися непоміченими. Індивідуальний та неповторний стиль письменника вирізняють міф, символ, алегорія.

Ле Клезіо Ж.-М. Дієґо і Фріда / Ж.-М. Ле Клезіо; пер. В. М. Верхов- ня. — Харків: Фоліо, 2011. — 219 с. — (Б-ка Нобелівських лауреатів).

Діеґо Рівера і Фріда Кало... Він — великий і геніальний. Вона — тен­дітна індіанська жриця кохання. Вони любили одне одного настільки, що не могли жити разом. Коли вони познайомилися вперше, він уже був ві­домим художником, а вона — юним дівчам. А потім були роки революцій і подорожей, болючий і болісний зв'язок двох людей, де переплелися взає­мозалежність, жах самотності і бажання заподіяти страждання, мистецт­во, секс і зрада, магія і жахи Мексики першої половини XX століття...

20 письменників сучасної України: до 20-ї річниці незалежності України / упорядкування і передмова О. В. Красовицького; худож.-оформлювач О. М. Артеменко. — Харків: Фоліо, 2011. — 379 с.

 Збірка, що присвячена 20-й річниці незалежності України, презентує творчість представників сучасного українського письменства, чиї імена вже давно відомі широкій читацькій ауди­торії. Це й Оксана Забужко з її інтелектуальною прозою, і Сергій Жадан з його урбаністичною тематикою, і Ірен Роздобудько з її глибоким проникненням у психологію жіночої душі, і Юрій Винничук, котрий тонко відчуває український національний колорит, і Лада Лузіна, яка із захопленням займається творенням новітніх міських міфів...

     Матіос Марія. Вибране. Львів: ЛА «Піраміда», 2010. - 424 с.

«Знахаркою троякої ружі» вважає Марію Матіос автор передмови до її книги «Вибране», професор Люблінського Університету ім. Марїї Кюрі-Склодовської І.Набитович. Її називають то «Стефаником у спідниці», українським Маркесом чи Фолкнером, то «чортиком із табакерки» . Але сама письменниця різко відкидає будь-які порівняння і стверджує, що їй до вподоби єдине визначення її стилю: «вона пише, як Марія Матіос».

Жоден інший із сучасних українських письменників не має такого сталого реноме літописця загальнолюдських цінностей і адвоката цінностей окремої людини на тлі історії, як має його Марія Матіос. І жодна українська книжка усіх років незалежності не мала такого непідробного резонансу в суспільстві, як її роман «Солодка Даруся». Жодна інша книжка не мала таких контроверсійних оцінок, як її «Нація». Кожен наступний твір письменниці викликає жваві обговорення і незмінну цікавість читачів.

До книги «Вибране» ввійшли найбільш відомі твори Марії Матіос: «Солодка Даруся», «Нація», «Майже ніколи не навпаки», «Москалиця» та інші.

Смик Н.В. Обійми гріха : оповідання / Ніна Василівна Смик. - К. : ДП «Ін - форм.-аналіт. агентство», 2010. - 267 с.

  Нова (вже сьома) книга Ніни Василівни Смик, як і попередні, - про долі сучасників, про людину, про вибір кожним свого шляху в житті.

Письменниця - глибокий психолог, своєрідний художник нашого часу.