ДРУЗІ, закінчується 2012 рік, саме час підбити
деякі підсумки року. Хочу Вам запропонувати ТОП-10 найпопулярніших книжок
українських авторів.
Як і в попередні роки, лідером є Люко Дашвар. Це
не дивно, адже письменниця створює романи на теми життєвих історій.
Загалом вражає майже повна відсутність нових імен
у колі лідерів. Книжки Ліни Костенко, Оксани Забужко, Василя Шкляра, Люко
Дашвар, Марії Матіос добре продаються вже не перший і навіть не другий рік.
Роман Ліни Костенко "Записки українського
самашедшего” взагалі став чи не першою книжкою, що за рік продалася накладом у
100 тисяч примірників. Це бестселер 2012 року – навіть за європейськими
параметрами.
Інші успішні книжки: "Залишенець” (тримається
серед лідерів з 2009 року) і "Музей покинутих секретів” (тримається серед
лідерів з 2010).
Успіх Любка Дереша легко пояснити, адже роман
"Голова Якова” вийшов після 5-річного мовчання письменника. Крім того, видавець
влаштував презентації роману по всій Україні. Важливою частиною презентування
став також перформенс Дереша з Утою Кільтер в Шоколадному домі.
Варто звернути увагу на нові позиції списків.
Іван Дзюба написав книжку "Є поети для епох”.
Вона присвячена Ліні Костенко, котра лишається, здається, найбільш популярною
українською письменницею протягом останніх 50 років.
Іван Дзюба та Ліна Костенко – справді популярні
автори. Крім того, сучасне українське суспільство відчуває неабиякий брак
авторитетів. З огляду на всі ці фактори, успіх "Записок” і "Є поети для епох”
виглядає цілком закономірно.
Тож, пропоную Вам Книги
сучасних вітчизняних авторів:
1."Залишенець. Чорний ворон", Шкляр Василь
У новому романі «Залишенець», над яким автор працював майже 13 років,
висвітлено одну з найдраматичніших сторінок нашої історії — повстанську
боротьбу українців проти окупаційної влади у 1920-х роках. Написана на
документальній основі книга про лицарів лісу, гайдамаків Холодного Яру вражає
художнім проникненням у переплетіння любові й ненависті, вірності та зради. Із
глибин забуття виринає містична постать отамана Чорного Ворона, що переміг
смерть...
2."Село не люди", Дашвар Люко
Книга
про страшні і прекрасні будні українського села. Сучасного українського села.
Забутого Богом і владою. З усталеними традиціями і пародією на сучасність. З
високими моральними засадами і глибоким падінням вдачею.
Книга про любов. Про Справжню любов. Любов, яку не
переможе ні людська чутка, ні різниця у віці, ні сама смерть…
3."Записки українського самашедшего", Костенко Ліна
Після збірок віршів та 20 років мовчання Ліна
Костенко написала прозовий роман «Записки українського самасшедшего», який став
однією з визначних подій останніх років в літературному просторі України.
Роман написано від імені 35-річного
комп’ютерного програміста, який на тлі особистої драми прискіпливо, глибоко й
болісно сканує усі вивихи нашого глобалізованого часу.
У світі надмірної (дез)інформації і тотального
відчуження він — заручник світових абсурдів — прагне подолати комунікативну
прірву між чоловіком і жінкою, між родиною і професією, між Україною і світом.
За жанровою стилістикою «Записки українського
самашедшого» — насичений мікс художньої літератури, внутрішніх щоденників,
сучасного літописання і публіцистики.
У романі описується період президентства Кучми
та Помаранчева революція.
Починаючи від назви, книга насичена
ремінісценціями і прямими цитатами з Гоголя, а також із «Майстра і Маргарити»
Булгакова.
4.Трилогія "Биті є…” , Дашвар Люко
Ще зі студентських років Макар мріяв про багатство. Тепер він
розривається між улюбленою справою, остогидлою коханкою і дівчиною своєї мрії.
Його недовге щастя побудоване на брехні, тому одного дня він втрачає все.
Чи стане йому сил все повернути? За що він
буде боротися? За кохання? Гроші? Чи за власну душу?
Кохання до Люби перевернуло життя Макса. Але дівчина зникла, і в душі
хлопця ятриться кривава рана. Хто винен у цьому? Батьки? Кохана?
Він теж хоче зникнути, аби знову з`явитися
іншим, сильним. І опиняється в глухому лісі без води, їжі. Тут він відкриває
нові, темні та жахливі, грані своєї душі...
Уникнувши пазурів смерті, Макс зустрічає
дівчину. Це шанс почати життя спочатку, але...
Чи вийде він переможцем у двобої із самим
собою?
Гоцик точно знав — Люба померла. Та хлопець
вірив, що варто лише захотіти, і він зможе все. Пошуки сенсу життя і матері,
яка батрачила десь в Італії, привели його до чужої країни.
Дивний хлопець Ілія став його супутником в
мандрах: підступним другом і вірним ворогом. З його допомогою Гоцик заволодів
казковим скарбом і чарівною дівчиною.
Хлопцеві
доведеться витримати жорстоке випробування його людської гідності, дружби та
кохання. Чи зможе Гоцик встояти перед спокусами?
5."Музей покинутих секретів. Роман", Забужко Оксана
Ні, все-таки неправий був Геракліт, говорячи відоме «все тече, все
міняється». Насправді змінюється лише бутафорія людського театру, змінюються
актори, але персонажі, вписані у загальний контекст п’єси, залишаються сталими.
Чи аберували за тисячоліття любов, ненависть, кохання, зрада, співчуття,
вдячність? Можливо, вони справді існують у загальному, майже надреальному інформаційному
полі, і все нові і нові покоління, які приходять у цей світ жити своїми болями,
радощами і жалями, своєрідно «підключаються» до цього поля, беручи у тимчасове
користування емоції і – що важливо – пам’ять – своїх батьків, дідів, прадідів…
Інакше як пояснити поняття «генетичної пам’яті народу»? Не списувати ж на
виховання…
6.«Нація» Марія Матіос
«Генетично
творчість Марії Матіос є суто українською, та звертається вона до того, що
найбільш людське — потреби свободи й почуття безпеки, права на щастя й вільний
вибір. Герої «Нації» понад усе хочуть зберегти гідність. А гідність не має
національності, як — за словами авторки — не має її кров.
Письменниця не творить чорних і білих
персонажів. У кожному героєві досить суперечностей, а в кожній історії —
недоговореності. І це чергова феноменальна риса цієї літератури. Ніхто не є
однозначно засуджений і ніхто не є абсолютно кришталевий. А над цим клубком
людських пристрастей і конфліктів, немов ув античній трагедії висить безжальний
фатум, який прирікає людей на довгу, несправедливу та апріорі програшну
боротьбу. Тому подібно античній трагедії «Нація» викликає в нас співчуття і
страх. Співчуття, бо нещастя сталося з невинною людиною. Страх, бо з кожним
може статися те саме…»
Читати далі ... | 
