Всесвітній день поезії відзначається в Україні 21 березня, а у відривному «Українському народному календарі» він уперше з'явився 2004 року.

Поезія — це найважливіше культурне явище, всеосяжна мова, що передає внутрішнє прагнення людини. Будучи відображенням і дзеркалом суспільства, поезія — головний засіб самоствердження і дієвий важіль творчості, прогресу та всезагального розвитку.

Цього дня, до нас в гості завітали на посиденьки місцеві автори Віра Іванівна Терещук, жителька селище Рокитне та Олена Василівна Горпиніч, жителька селища Томашгород.

Пані Віра читала свої нові поезії, які приурочила Тарасу Шевченку, поезія «Про Шевченка». Познайомила з творами, які написала для дітей – вірші, казки оповідання. У Віри Іванівни багато хороших творів в її зошиті - занотовці, яких вистачить на нову збірку.

А ось друга наша гостя, Олена Василівна, почитала поезії, які написала під впливом своєї проведеної презентації, яка пройшла в читальній залі районної бібліотеки «Поезія – це душа».

Посиділи, посмакували чаєм із медом, підсолодивши розмову про поезії своїх колег по перу.                                                                                                                                             

Поезія допомагає нам жити разом. Вона необхідна для встановлення діалогу між людьми, ширше заявити про  творчість наших поетів земляків, які відроджують споконвічну традицію живого звучання поетичного слова.

Хочеться закінчити рядками місцевої поетеси  Зубчик Валентини про наші посиденьки:         

Тепер ви знаєте, де можна відпочити,

Щоб від душі могло все відлягти,

На зібранні мистецької «Рокити»:

Хоч на годину від проблем відволікти!

                                                                                                   Валентина Лінкевич.