13 грудня
2011 року в читальному залі центральної районної бібліотеки для студентів
професійного ліцею проведена година
права «Молодь – права і обов’язки».
Ведуча заходу Лінкевич
В.Є. ознайомила присутніх з темою заходу та
актуальністю даного питання.
Перед присутніми виступила головний спеціаліст
юстиції Ціпан Наталія Петрівна, яка ознайомила студентство з правами, якими вони можуть скористатись, а
також обов’язками, які повинні знати і виконувати, а
також розповіла про агресію серед молоді і населення в сім’ї, зачитала поради
для тих, хто потерпає від насильства в сім’ї
(поради
додаються).
Поради для тих, хто потерпає
від насильства в сім`ї
Ось такі поради можуть бути корисними для всіх, хто
став жертвою або свідком домашнього насильства.
1. Передусім варто пам'ятати народну мудрість:
"Хто сам себе береже, того й лихо оминає". Не треба заплющувати очі
на реальні факти і вмовляти себе не звертати уваги на насильство. Якщо ви
зіткнулися з першими (ще "легкими") проявами насильства, подумайте
про власну безпеку та безпеку своїх дітей - уявіть найгірший розвиток подій і
подумайте про ваші дії в таких неприємних ситуаціях.
2. Тримайте під рукою номери телефонів міліції
та соціальних служб. Варто, щоб ці номери також знали ваші діти. Якщо виникне
потреба, не вагаючись телефонуйте до районного відділу міліції або на номер
"102" і вимагайте термінового втручання. По приїзді працівників
міліції детально опишіть їм усе, що сталося, покажіть ваші тілесні ушкодження,
а також домашні речі, які побив чи поламав кривдник.
3. Якщо вам завдано тілесних ушкоджень,
обов'язково зверніться до медичних закладів. Ви не лише пройдете лікування, а й
отримаєте медичні висновки, які є вагомим доказом у суді.
4. Найбільше виваженим виходом з деяких
ситуацій є втеча. Але цей крок належить ретельно підготувати. Варто заздалегідь
зібрати невеличку валізу з найбільше потрібними речами: одягом для себе та
дітей, грошима, ліками, ключами від дому, офісу тощо, особистими документами
(паспорт, свідоцтво про народження дитини), документами, які підтверджують ваші
права власності на житло, машину і т. ін. Обов'язково запишіть і запам'ятайте
адреси та номери телефонів установ, до яких ви плануєте звернутися по допомогу.
Крім того, наперед обдумайте маршрут вашої втечі й визначте декілька (не одне!)
місць, де ви могли б сховатися, якщо залишите дім.
5. Якщо близькі люди готові вам допомогти в
боротьбі з домашнім насильством, домовтеся з ними про спільні дії в гострій
ситуації. Йдеться, зокрема, про дзвінок до міліції, тимчасовий притулок для вас
та ваших дітей або схованку для потрібних вам речей (див. попередній пункт).
6. Пам'ятайте: насильство часто стає ще
брутальнішим, коли кривдник довідується про бажання жертви припинити з ним
стосунки. Якщо ви зважилися на таке, будьте готові захищати свої права та права
ваших дітей. Заздалегідь обміркуйте можливі варіанти вирішення таких гострих
питань, як поділ майна, стягнення аліментів, визначення місця проживання дітей.
Звісно, краще відразу звернутися по допомогу до кваліфікованих юристів,
соціальних служб чи громадських організацій, послуги яких є безкоштовними.
7. Подумайте про те, як обмежити ваше спілкування з кривдником після розлучення і
вберегти від нього ваших дітей. Наприклад, попросіть ваших колег по роботі
з'ясовувати, хто вам телефонує, повідомте працівникам дитячої установи, хто має
право забирати ваших дітей додому, ходіть до інших крамниць тощо.
8. Уявіть ваше дальше життя без кривдника й
знайдіть у ньому позитивні моменти для себе. Згадуйте про ці моменти тоді, коли
відчуватимете неспокій та сумніви. В разі потреби, зверніться до соціальних
служб та неурядових організацій, які надають психологічну підтримку
постраждалим від насильства в сім'ї.
Досить багато людей, над якими чинять насильство, не наважуються йому
протистояти. Тим часом законодавство гарантує кожній особистості широкі права
та свободи й захист від їх порушення. Закон "Про попередження насильства в
сім'ї" передбачає і покарання осіб, які чинять насильство в сім'ї, і
заходи щодо надання допомоги потерпілим.
|
