Івана Купала-одне з найбільш таємничих і магічних свят, що дісталося нам від наших пращурів. Купало – свято літнього сонцестояння, свято тепла, буяючої зелені, молодості та кохання. За язичницьким повір’ям, це – ніч шлюбу бога літнього сонця Купала з богинею води Мареною. Від того, як вшанувати це свято, залежав майбутній урожай, тому під час свята слід було «пошлюбувати» Купала з Мареною. Для цього дівчата збирались і наряджали Марену. Робили її з гілки, яку прикрашали вінками, стрічками, свічками, квітами тощо. Вбрану Марену (її ще називали Кострубою) вкопували в лузі, на місці, де мало розводитися багаття. Дівчата плели вінки на свято та йшли з ними до води… Саме віночок з давніх - давен символізує чистоту, чарівність, юність та красу дівчини, який вплітає в себе 12 різних квіточок, а кожна квітка – то оберіг.
Про витоки свята, його звичаї та обряди, про магічні та цілющі властивості води, вогню та трав говорили з нашими користувачами під час проведення народознавчого калейдоскопу «Чари Купальського свята».
Також присутні ознайомились з народознавчою книжковою виставкою «Івана Купала – свято молодості, краси й очищення».
Оксана Лісовець
