7 жовтня в читальній залі книгозбірні відбулась презентація книги «Ліс… Життя… Вірші…», Миколи Кирильчука, творчий псевдонім Василь Кирмик (05,11.1959 - 29.01.2020) «Останній лет відлітаючого Птаха». На заході присутні друзі по перу громадська літературно-мистецька організація «Рокита», ініціаторка проведення презентації Ірина Баковецька – Рачковська, рівненська письменниця, поетеса, журналістка, композиторка, очолює Рівненську обласну організацію Національної спілки письменників України, жителі селища, любителі літератури рідного краю.
Ведучі Антоніна Боровська та Тетяна Лобач розпочали зустріч біографією Миколи Кирильчука, який 29 січня поточного року відійшов у вічність не дочекавшись зовсім трішки видання омріяної збірки. Далі слово мала Ірина Володимирівна Баковецька – Рачковська, саме вона посприяла виданню книги, виконала останнє бажання, завітну мрію автора. Вийшла збірочка віршів «Ліс… Життя… Вірші…», під псевдонімом Василь Кирмик. Пані Ірина розповіла про нюанси, які виникали при виданні книги. Багато чуйних, хороших людей відгукнулося, щоб допомогти видати цю збірку поезій – організаційно, фінансово, технічно… Дуже хотілося, щоб вийшла книга за життя автора, але на жаль так не сталося. Вона стала, як перепустка в Рай, пану Миколі, це остання сповідь своїм землякам та рідному краю про своє наболіле, духовне і задушевне… Дуже зворушливо та тепло Ірина Володимирівна продекламувала вірш автора, який припав до душі «Ну ось, - мене й не стало», у присутніх виступили сльози на очах.
Приємні спомини про Миколу, прозвучали від Вікторії Іваненко, яка працювала разом з ним, Анни Іваненко, Ганни Близнюк, Олени Горпиніч, Надії Скуміної. Вірш - присвяту продекламувала вчителька української мови та літератури Осницької ЗОШ І-ІІ ступенів Марія Василівна Прит.
Виходили з читального залу з щемом на душі.
Кажуть, душі відлетівших поліських письменників весною повертаються птахами до рідних сосен і дубів, голосно співають і читають вірші.
Ось чому ліс дихає і надихає…
Валентина Лінкевич,
Оксана Лісовець.
