Нехай цвіте, твоє прекрасне слово,

Дарує радість і наснагу ще творить.

І твій талант дарує насолоду

Не зупиняючись, іти вперед

Промінчик сонця до людей нести.

Смик Ніна Василівна.

Юна поетеса народилася 13 грудня 1996  року в с. Залав’я, Рівненської області, Рокитнівського району, в сім’ї Смик Миколи Васильовича та Смик Ольги Іванівни.

Навчається в  6 класі Залавської ЗОШ І-ІІІ ст. Неймовірна краса рідного краю пробудила у дівчинки талант письма, Галинка хоче поділитися красою свого Залав’я з усіма хто з ним знайомий і незнайомий, тому й виливає стан своєї душі на папір, і з пера дівчинки виходять чудові віршики з якими вона бажає поділитися.

ЗИМОВІ ШАТИ

 Скінчилась осінь.

Йде зима у білих шатах.

Дзвінка, весела дітвора

Біжить її стрічати.

Зима – зима, ти білосніжна,

Вкриваєш снігом все підніжжя.

І води також хочуть спать,

Під чисту кригу всі біжать.

Юрба дітей повибігала.

На сніг і лід одразу стала.

Санчата із гори летять,

Зима лягає міцно спать.

РІДНИЙ КРАЙ

Біля моєї хати

Лісів росте багато.

Повисла над вікном калина,

Як в лісі на кущі малина.

В саду у нас дерев багато.

Росте на клумбі пишна м’ята.

Ще є гвоздики й орхідеї,

Цвітуть прекрасні наче феї.

Неподалік видніє річка

Тече на захід наче стрічка.

Отак красиво і скромненько

Живу я зараз веселенько.

УКРАЇНСЬКА НІЧ

Чорне небо над землею

Вкрилось дрібною зорею.

Поміж нею місяць став

Й колискову заспівав.

Вже заснули гори

Поля і простори.

Спить маленька білка

Й на дереві гілка.

Українська нічка спить

Нас від лиха боронить.

Коли встанем на світанку

Скажем доброго всім ранку.

ЛІТНІ МІСЯЦІ

Червень місяць роботящий,

Він красивий і трудящий.

Всі поля вдягнути треба,

Вкрити цвітом всі дерева.

Липень липу наряджає,

Бджоли мед з квіток збирають.

Всюди теплая водиця,

Квіти нею вмивають лиця.

Серпень місяць не ледачий,

Навпаки, він роботящий.

Збирав груші у садочку,

Пошив житяну сорочку.

Ці брати добро зробили,

Стільки дива натворили.

Ось такі вони митці,

Гарні літні місяці.