Никитюк Тетяна Миколаївна 

Народилася 1997 року, проживаю в селі Біловіж, на вулиці Центральній. Своє день народження святкує 26 лютого.

Навчаєся в 6 класі, у Біловіжській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів, – відмінниця, тому кожного року отримує похвальний лист. Дуже багато часу витрачає на навчання, та коли з’являється вільний час,  із задоволенням складає вірші.

ЛІЧИЛКА

Я одна, а з татом двоє

Тато, мама, я – вже троє

А із братиком чотири

Ми з четвертої квартири

Ще дідусь він буде п’ятий

Треба далі рахувати

Про бабусю не забуду

Нас з бабусею шість буде

Є у мене друг Максим

Нас з Максимом буде сім

А у брата друг Тарас

Із Тарасом – вісім нас.

Далі песик наш дев’ятий

Птах у кліточці – десятий.

ВЧИТЕЛЬКА

Перша моя вчителька,

Наче сонце сяє.

Біля неї квіти всі –

Швидко розцвітають.

Звати її Тетяна Яківна,

Чотири роки мене вчила.

Звісно, не карала,

Й ніколи не била.

Вона найкраща вчителька.

Я дуже за нею сумую…

Ніколи не забуваю,

І вірші про неї складаю.

Вона мене теж дуже любить,

Всі вірші мої друкує,

Принцесою називає,

І завжди мене пам’ятає.

У неї є інші учні,

Які її теж дуже люблять.

А вона усіх нас голубить,

Наче наша ненька.

Ніколи не ображає,

І в навчанні допомагає.

ШКОЛА

Школо наша, школо

Приголуб нас мила

Пригорни усіх нас

Як голуб під крила

Ти нас всіх научиш

Милосердними бути

Нікого не ображати

Та один одному допомагати

Бджілоньки – на квіти

Дітоньки – до школи

Там збирають мудрість

Як мед у полі бджоли.

Я І НЕНЬКА

Мамо, ти моє серденько,

Посміхнись мені гарненько,

Бо ти найрідніша в світі.

Я люблю тебе, як весняні квіти.

Біля тебе, як біля сонечка,

Заглянь у моє серденько, як у віконечко.

Зігрій його ніжно й тепленько,

Щоб щасливі були: я і ти, моя ненько.