Корзун Марія

Юна поетеса, відома в Єльнівській ЗОШ І-ІІ ступеня. Де навчається в 9 класі. Тема поезії Марії різнобічна, вона присвячує свої твори  красі рідного краю, милозвучній українській мові та пісні, у своїх рядках висловлює вдячність своїм батькам, вчителям, ну і звичайно, як в такому віці не писати про почуття Кохання. А щоб познайомитись з юною авторкою ближче, представляємо вашій увазі її твори.

ПИШУ

І знову рідний почерк на папері,

Так легко знов виводжу я слова

У серці в мене радість,

На постелі лежу сама…

Із зошитом в руках. І от починаю вже писати

Думок пориви, ніжні забуття…

Дівчата всі завжди такі мрійливі

А може це ілюзія життя?

Та ти реальність, мрія на яву

Хоча немало довелось мені страждати…

Та серце лиш підказує одне:

«Не зможеш більше так нікого покохати…»

І знаю певно, що стерплю

Хоч як мені прийдеться ще страждати

Тебе одного я люблю,

І буду вік тебе чекати…

Вчителька перша

І мила, і добра

Й уважна до мене

Й терпляча завжди

Знаю – що я не завжди

Була чемна

Й слухняна була не завжди

Вибач мені, моя матінко мила,

Вибач мені і прости…

Присвячується першій вчительці

Дудар Ірині Філаретівні, 2003 рік.

Українська пісня,

Наче солов’їна

Ніби теє ехо

Лине по долинах

Лине і не може

Їй ніхто завадить,

Ні татари люті,

Ні пани прокляті,

Линуть буде пісня

Ще багато років

Україна зробить

Ще багато кроків.

СОН

Мені приснилась дивна річ,

Якось у ночі перед ранком.

Я бачу сон, що весь з чудес

І ти там є, немов з серпанку.

До мене тихо підійдеш,

Так ніжно знову поцілуєш

І мою руку ти візьмеш

Неначе щось мені чаклуєш.

У тебе крила, ти летиш

В туман, небесного світанку,

І білі крила ти згорнеш,

Неначе лебідь на останку…

Рожеві мрії, дивний сон

Ця ніч мені навіщувала:

І зрозуміла, що любов

Цю нам із неба дарувала…